ГОЛОВНАІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТРАрхів новинФорум місцевого самоврядування з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

16.11.2011
Форум місцевого самоврядування з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

logo_4color_hor

«Творення вільного суспільства можливе лише
за умови участі усіх громадян цього суспільства,
а не його половини» – Тамара Мельник.

Тема ґендерної рівності є наскрізною темою Проекту МЕРМ, що зумовлює очевидність ґендерного виміру, інтеграцію ґендерних підходів у всі стратегічні напрямки діяльності.

АМУ, що є головним партнером Проекту МЕРМ,  визнала питання забезпечення права на рівну участь жінок і чоловіків у самоврядуванні та економічному розвитку пріоритетними у формуванні політики, аналізі, управлінні знаннями, оцінці ефективності своєї діяльності.

1_AUC-MLED-Gender-Forum-Nov2011З метою реалізації цих стратегічних напрямків АМУ та Проект МЕРМ спільно провели 15-16 листопада 2011 року в м. Києві Перший Форум місцевого самоврядування з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Захід організовано з ціллю підтримки державної політики ґендерної рівності, а також на підтримку спільної ініціативи Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи та Європейського комітету з питань місцевої та регіональної демократії – Європейського тижня місцевої демократії, головною темою якого у 2011 році є захист прав людини на місцевому рівні.

3_AUC-MLED-Gender-Forum-Nov2011Форум став ареною суспільного обговорення ґендерних аспектів місцевого самоврядування та економічного розвитку, зокрема, ґендерних аспектів ринку праці, можливостей зайнятості, доступу до керівних посад та економічних ресурсів, забезпечення рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків у бізнесі та підприємництві. Учасники намагалися  окреслити стратегії та підходи, покликані забезпечити ґендерно-збалансоване представництво в місцевих структурах влади, врахувати питання ґендерної рівності у розробці, реалізації та оцінці соціально-економічних програм та проектів. Представники українських та канадських муніципалітетів поділилися досвідом своїх міст у забезпеченні ґендерного балансу.
Участь у заході взяли 127 учасників, серед них міські голови та їх заступники, секретарі та депутати місцевих рад, представники органів центральної влади України та міжнародних організацій, мери канадських міст, науковці, громадські діячі.

Вступною промовою Форум відкрив Мирослав Пітцик, Віце-президент з виконавчої роботи АМУ. Він подякував учасникам, партнерам та співорганізаторам заходу, висловив побажання, щоб жіноче представництво в Уряді не поступалося чисельністю тій кількості жінок, які беруть участь у Форумі.

З боку канадських партнерів виступили Дебра Баттон, мер м. Вейбурн (провінція Саскатчеван) та Каті Чаба, керівник програм технічної допомоги Посольства Канади в Україні. Вони розповіли про мету діяльності ФКМ в Україні та Проекту МЕРМ, наскрізною темою якого є забезпечення ґендерної рівності, визначивши пріоритетними такі цілі: досягнення рівної участі жінок і чоловіків у розвитку громади та зменшення ґендерної нерівності в доступі до ресурсів. Пані Чаба зазначила: рівність не означає, що жінки мають стати такими ж, як чоловіки, але вони повинні мати однакові можливості.

G.Gerega_AUC-MLED-Gender-Forum-Nov2011Чому цього досі не відбулося в Україні, з’ясовувала у своїй промові Галина Герега секретар Київської міськради. «Нечіткість, декларативність законодавства та стійкі суспільні стереотипи», – пані Герега назвала головними факторами, що стоять на заваді ґендерній рівності в Україні. – «Найбільш серйозною перешкодою на шляху до ґендерної рівності – є суспільні стереотипи. На жаль, дуже часто саме вони заважають жінкам потрапляти до владних установ. Візьмемо за приклад Київську міську раду. У VI скликанні лише 15 % жінок. Це можна було б списати на пропорційну виборчу систему, мовляв, партії обмежують представництво слабкої статі в міськраді. Втім, статистика попередніх скликань, коли вибори проводились за  мажоритарною системою, показує, що тоді відсоток жінок був ще менший, близько 7%. Тож ґендерній нерівності сприяє не лише нечітке законодавство, а й забобони всередині суспільства. Громадяни самі не обирають жінок до владних структур. Тому паралельно зі зміною законодавства потрібно проводити і відповідну інформаційну політику».

2_AUC-MLED-Gender-Forum-Nov2011Зі вступною промовою також виступила народний депутат України Оксана Білозір, яка запропонувала ініціювати внесення на розгляд до Верховної Ради законопроекту ґендерного квотування у виборчих списках політичних партій (блоків). «Сьогодні представництво жінок у Верховній Раді складає близько 8%. При цьому, в Україні багато успішних та розумних жінок, які знають, що і як потрібно змінювати в державі. Вони готові працювати з повною віддачею. Тому необхідно ввести такі квоти», – сказала Оксана Білозір.

Від імені Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини виступила Наталія Іванова. На її думку, Україна не виконала своїх зобов’язань у царині забезпечення ґендерної рівності як учасник Глобального договору досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття. Пані Іванова наголосила на необхідності вжити додаткових заходів, щоб забезпечити участь жінок у всіх сферах життя, впроваджувати тривалу ґендерну політику, налагодивши співпрацю між державною владою та представниками місцевого самоврядування.

S.Herst_AUC-MLED-Gender-Forum-Nov2011На запрошення ФКМ та Проекту МЕРМ Форум відвідали представники канадських муніципалітетів, які представили ініціативи щодо забезпечення рівних прав та можливостей для обох статей. Корисним досвідом своїх міст ділились Лінда Осинчук, голова адміністративного округу Страткона (провінція Альберта), Шері Дектер Херст, мер м. Брендон (провінція Манітоба), Дебра Баттон, мер м. Вейбурн (провінція Саскатчеван), Майкл Бурнатовський, менеджер Центру регіональних інновацій Оттави (провінція Онтаріо), Стюарт Гудінгз, відомий канадський експерт з питань ґендерної рівності, муніципального управління та судового адміністрування.

Інтерактивний формат Форуму надав можливість ознайомитися з політикою і кращою практикою щодо забезпечення ґендерного паритету; дав змогу визначити конкретні заходи щодо вирівняння нерівності в доступі до економічних ресурсів, розподілі влади та в процесах прийняття рішень. В ході Форуму було обговорено три теми: 1) Ґендерні аспекти ринку праці: можливості зайнятості, доступу до керівних посад та економічних ресурсів; 2) Бізнес і підприємництво: забезпечення рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків; 3) Безпечні міста для всіх: забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у доступі до безпечної території.

O.Kuzhel_AUC-MLED-Gender-Forum-Nov2011З доповідями на Форумі виступили: політик, громадський діяч, Олександра Кужель; директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Елла Лібанова; національний координатор Міжнародного Бюро Праці в Україні Василь Костриця; експерт з питань ґендерної політики, екс-радник Міністра у справах сім'ї, молоді і спорту Тамара Мельник, Олена Суслова, голова правління Інформаційно-консультативного жіночого центру (ІКЖЦ), Ярослава Сорокопуд, соціальний психолог, координатор МБФ «Добробут громад».

Виступаючи з доповіддю в ході першого пленарного засідання щодо Ґендерних аспектів ринку праці пані Лібанова розповіла, що на сьогодні в Україні переважна більшість жінок працює на найменш оплачуваних посадах. За її словами, жінки зазвичай не мають доступу до ухвалення рішень. «Візьмемо, наприклад державну службу. Так, у неї жіноче обличчя, однак переважну кількість керівних посад обіймають чоловіки», – зауважила пані Лібанова, додавши, що останнім часом ситуація змінилася. Водночас, наголосила науковець, згідно з результатами досліджень, понад 90% українців вважають, що для жінки більш важливими є внутрішньо сімейні обов’язки, а не зайнятість. «То про яку рівність ми можемо говорити!? Чому жінки переважно не мають високих посад у бізнесі, політиці? Тому що ми так будуємо своє життя», – резюмувала Е.Лібанова.

Таку ж думку підтвердив і Василь Костриця, національний координатор Міжнародної організації праці в Україні, зазначивши, що економічна активність жінок в Україні удвічі нижча за економічну активність чоловіків». За його словами, «21,2% жінок – це ті жінки, які повсякденно працюють у домашніх господарствах – є економічно неактивними. І наслідком цього є те, що таким чином вони соціально виключені. Не тільки з ринку праці. Вони відторгнуті від соціальної політики, будь-якого виборчого процесу, будь-якої економічної активності». На думку В.Костриці, наслідки пенсійної реформи для цих жінок є загрозливими: вони не матимуть необхідного пенсійного стажу і будуть фактично відділені від системи пенсійного страхування тощо. В.Костриця зауважив, що кількість жінок, які працюють у неформальному секторі, також становить 21,2%. «Разом це 40% жінок у віці 15-70 років, які фактично виключені з офіційного ринку праці», – сказав він.

Широку зацікавленість учасників привернула тема «Бізнес і підприємництво: забезпечення  рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків», а саме в частині розвитку соціального підприємництва і соціальної відповідальність. «Наразі дуже мало компаній аналізують соціальні проблеми ґендерного характеру в українських містах і селах, – зазначила Ярослава Сорокопуд, соціальний психолог, координатор з питань навчання, ґендерних і молодіжних питань міжнародного благодійного фонду «Добробут громад». – Бізнесові структури не завжди враховують, що потенційними постачальниками та споживачами певних видів продукції є жінки. І за підтримки соціальних проектів вони можуть посилити діяльність компанії».

В процесі обговорення даної теми учасники обговорювали питання співвідношення реальних  можливостей та обмежень участі обох статей у веденні бізнесу, підприємництва в Україні,  питання соціального підприємництва та соціальної відповідальності бізнесу.

O.Suslova_AUC-MLED-Gender-Forum-Nov2011Другий день Форуму був присвячений обговоренню теми «Безпечні міста для всіх: забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у доступі до безпечної території міст». Олена Суслова, голова правління Інформаційно-консультативного жіночого центру (ІКЖЦ) представила учасникам нову ініціативу Центру, під назвою «Аудит безпеки територій». – «Безпечно для жінки – безпечно для всього суспільства в цілому» – таку думку висловила пані Суслова. – «Принаймні раз у житті людина замислювалася над питаннями – чи безпечно мені або моїм близьким повертатися пізно ввечері додому; чи легко знайти за адресою в незнайомому місці будинок; чи можна піднятися до власної квартири чи іншого потрібного місця з важкими речами, дитячим візочком тощо. Однією з перших ініціативу щодо безпечних територій розробила і впровадила Канада, де проекти і програми міст, дружніх для жінок, почали розвиватися десять років тому. Всіх їх поєднувала ідея, що місто має бути не лише місцем, де люди працюють і заробляють гроші, а й місцем, де народжуються і щасливо живуть діти, безпечно і затишно почуваються не тільки ті, хто їздять машинами, а й ті, хто ходять пішки і таке інше».

Слід зазначити, що тема «Безпечні міста для всіх» обговорювалася учасниками найбільш активно, оскільки питання освітлення, стану доріг, тротуарів, зупинок громадського транспорту, тварин тощо, які напряму пов’язані з безпекою людей, належать до сфери відповідальності муніципалітетів, і від того, наскільки ефективно місцева влада буде їх вирішувати, буде залежати, чи безпечно почуваються громадяни, а особливо жінки, в своєму місті чи селищі.

В другий день Форуму під час сесії «Нові ініціативи українських міст» своїми ініціативами та напрацюваннями щодо забезпечення гендерного балансу мали нагоду поділитись представники українських міст: Ольга Омельчук, міський голова м. Нетишин, Хмельницька обл.; Олена Сарно, начальник управління сім’ї та молоді, міська рада м. Житомир; Наталія Батракова, голова Асоціації жінок-депутатів місцевих рад, радник губернатора, м. Чернівці; Олександр Дем’яненко, спеціаліст з виплати зарплат і компенсацій АТ «СКФ-Україна», м. Луцьк; Тетяна Іваніна, виконавчий директор Полтавського осередку Ліги соціальних працівників, м. Полтава; Тетяна Баєва, Голова правління ГО «Подільський центр «Ґендерна рада», м. Хмельницький.

Учасники Форуму ознайомились з практикою запровадження ґендерної статистики (на прикладі ґендерного портрету Житомира) і  з ґендерним аналізом місцевого бюджету ( на прикладі  міста Полтава). Доповідачами було наголошено, що зібрані статистичні дані дали  можливість оцінити реальне становище жінок і чоловіків міста в економічній та політичній сферах, в освіті та охороні здоров’я, дозвіллі та відпочинку, громадському житті. Ґендерно-розрізнені показники стали інформаційним джерелом для забезпечення моніторингу з питань становища жінок і чоловіків, стали основою для суспільних дискусій про шляхи вдосконалення та оптимізацію соціально-економічної політики в місті; допомогли здійснити ґендерний аналіз, забезпечити розробку стратегічних рішень соціально-економічної політики - з метою реалізації рівноправності статей.


Проект МЕРМ сподівається, що обговорення питань рівноправної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень та можливостей їх рівного доступу до гідної праці та доходів, яке відбулося в рамках інтерактивного форуму, сприятиме просуванню політики ґендерної рівності на місцевому рівні, включенню ґендерної проблематики у всі сфери життєдіяльності міст, що забезпечить добробут і рівність і жінок, і чоловіків, підсилить соціальну та ґендерну чутливість місцевого розвитку.

ФОТОАЛЬБОМ Форума в розділі "Галерея".

До вашої уваги ПУБЛІКАЦІЇ Форума:

Форум місцевого самоврядування з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків
Матеріали до Форуму,15 -16 листопада 2011 року, м. Київ

Безпечно для жінки – безпечно для всіх. Аудит безпеки територій

Набір виборчих інструментів для жінок. Посібник кандидатки для участі в муніципальних виборах

На шляху до ґендерної рівності. Інформаційний довідник

Додаток: Програма Форуму 
 
Free Joomla Templates by JoomlaShine.com